Слушай, народ, у меня сегодня адасище приключилось! Весь мир стал ярким, словно наркоманские закладки сработали в полную силу! Лучше накати и внюхай, потому что история будет дикая, круче кокаина, пока не получилось! Ну что, начнём?
Давай, отперись, скажу вам, как я, наркоман-комик, купила альфа пвп. Это оказалась настоящая пятка! Короче, однажды я стоял на углу у школы, пыхнул джойнт, и тут ко мне подошёл мой старый друг Боря, который втертый по жизни, как кикер кокаин.
"Братишка, - говорит мне Боря, - знаю я, что ты любишь живость. У меня есть крутая штука, альфа пвп, жми!"
Ты представляешь? Я даже не знал, что такое альфа пвп, но мне было все равно. Я решил рискнуть и купить. Ну а чтобы хоть как-то отбить затраты на этот крэк, решил сделать небольшую ставку. Подумаешь, бл*ть, деньги - это такие штуки, я же все равно буду зарабатывать на сцене, в крайнем случае подпишу на подаче наркоманского смысла стендапа, шоб катил.
И так, малята, снова пыхаю я свой сплетенный джойнт, чувствую, как мозг начинает шизануть от этого говна, и направляюсь к Боре. Он стоит у последнего павильона с закусками, жует шаурму "под яриком", и я подходит к нему и обмениваемся.
"Вот, две сотни, - говорю Боре, - давай альфа пвп!"
"Сиди, - отвечает Боря, - и деньги, и товар, и моя закуска под яриком"
Тогда я основательно подумал, и чуть не начал щёлкать. Но в последний момент решил несколько раз спросить у Бори в глаза: "Это точно альфа пвп? Это точно мощный порошок? Не пыль, да?".
Давайте подытожим: я купил альфа пвп и эту фигню легко можно пыхнуть. Ушел я с Борей от павильона и сразу же решил принять дозу. Чтобы не рисковать сделать что-нибудь глупое, я попросил Борю подождать у мусорного бака и дал ему зеленый сигнал, если что не так. Если бы я знал, что это был билет в жопу, я бы лучше подстригся налысо на спор!
Но настало время действовать, и я только одуматься успел, как уже вдыхал этот насмешливый порошок. Сначала ничего не почувствовал, и я подумал, что Боря меня наебал и продал втертый вариант. Но потом... ох, братва, как же все пошло по пизде!
Цвета стали ярче, контрасты усилились, а вся окружающая меня жизнь превратилась в наркоманскую галлюцинацию. Я погрузился в свой маленький коксовый рай и был счастлив, как дитя, которому разрешили есть все что угодно без ограничений. Но когда я оглянулся, я понял, что я находился в самом центре школьного двора, а все дети смотрели на меня, как на дурака. Братцы, этого я точно не ожидал!
Завидев меня в таком состоянии, одноклассники начали оружать мне, как сумасшедшие. Они шептали друг другу, показывали на меня пальцем и смеялись так, будто кто-то снял с них внешние ограничения. Но я был лишь развлечением для них. Никто не заботился о моих чувствах и о том, что я могу нести с собой. Все были заинтересованы лишь в зрелище и смехе, которое они получали, как перевертыш от дозы кокаина. |
И вот, только мои родители, которые заинтересованы в моей жизни, подстригли меня налысо и сказали: "Так, наркоман, хватит дерьмом заниматься!". Я был обижен, бл*ть, и ушел от них далеко-далеко. |
Вот такая история, ребята. Ведь насмешки и унижения не принесут счастья, только боль и пустоту внутри. Помните, что жизнь - это не шутка, и наркотики лучше держать подальше от себя.
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.